Всеукраїнська акція "Одягни вишиванку - прочитай вірш".

Бібліотека  долучилася  до   участі у  Всеукраїнській  акції "Одягни вишиванку - прочитай вірш".Наші активні читачі залюбки читали українську поезію Тараса Григоровича Шевченка, Ліни Костенко, Василя Симоненка, Миколи Сингаївського, Володимира Назаренка,Володимира Черепкова, гуморески Павла Глазового, Євгена Дудара та ін.

«Україна на карті Європи»

 У бібліотеці пройшла зустріч з учнями Іванівського ПАЛ з нагоди відзначення в Україні Дня Європи. 

День Європи – це символ започаткування нової моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. А сприяв його встановленню Роберт Шуман – міністр закордонних справ Франції оголосивши Декларацію з закликом, зверненим до європейських країни об’єднати вугільні та сталеливарні галузі промисловості , які є основою нарощування військової техніки, та віддати їх в управління нової наднаціональної структури.
  Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
У Європейських країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу.
Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є:
- формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України;
- ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;
- популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;
- залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС.

Учасники заходу за допомогою Інтернету здійснили віртуальну подорож столицями країн Європи, ознайомилися з показниками розвитку економіки держав. Цікавою була інформація про виникнення нової держави- Ліберляндії, яку заснували кілька чеських шукачів пригод в центрі Європи на кордоні Хорватії та Сербії. І хоча ще офіційно не оголошено про народження нової країни, проте більше 18 тис. бажаючих стати її громадянами вже є. 

   Інтерактивний столик під лозунгом «Україна на карті Європи» довів до відома глядачів основні відомості про Європу, особливості  країн що входять до її складу,  акцентував увагу на надзвичайній країні - нашій Батьківщині та її значення на мировій арені.

« Мова жестів – мова народів різних національностей»

Від наших колег

18 травня виповнюється 71 рік депортації кримськотатарського народу та День пам’яті жертв політичних репресій. З метою збереження історичної пам’яті, громадянського виховання та національного примирення в приміщенні Нововасилівської сільської бібліотеки було проведено з юнацтвом годину пам’яті « Єднаємось і пам’ятаємо!» та пізнавальну бесіду з учнями школи « Мова жестів – мова людей всіх національностей», а також організовано тематичну викладку матеріалів « Україна вшановує жертв депортації татарського народу».

                                         

                                          

      

                                          

В ході проведених заходів присутні висловлювали власну точку зору щодо проведення депортації кримськотатарського народу в травні 1944 року, усвідомили що ці події мали трагічні наслідки, Крим лишився автономії, втрачено історичні пам’ятки культури, великої шкоди зазнало господарство Криму, а Героям Радянського Союзу ( татарам) після війни не дозволили повернутися на їхню Батьківщину – до Криму.

Бібліотекар Марусяк Л.В. підвела підсумок заходу , що Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації і визнала кримських татар корінним народом України.

Бібліотекар Комунального закладу 

 « Нововасилівська сільська бібліотека» Л.В. Марусяк

Свято "Родинна любов на все життя плекає в серці найщиріші почуття".

До дня родини районною  та дитячою бібліотеками спільно з центром соціальних служб для дітей сім'ї та молоді було проведено свято "Родинна любов на все життя плекає в серці найщиріші почуття".

Барвистий травень землю заквітчав І свято  всім  подарував - такими словами було розпочато  захід. З привітаннями до гостей звернулася директор центру соціальних служб для дітей сім'ї і молоді  та представила учасників: родини Гребельної І.В. -дитячий будинок сімейного типу, Бондаренко Г.М. -дитячий будинок сімейного типу,прийомні  сім'ї: Браташ С.С., Кальян С.,Німовець С.О.,Клименко Л. М., Батаєву О.І.,Басура Н. Бібліотекарі розповіли  про рід, родину, найрідніших людей: тата, маму,бабусю,дідуся, братів та сестер.Це чудово, коли в сім'ї є братики й сестрички, є велика родина.У великих родинах завжди жили дружно, допомагали одне одному, заступалися за своїх братів і сестер, любили кожного.Тому і зростали добрими, чуйними, веселими і життєрадісними,  й були щасливі. А потім перейшли до найцікавішого -конкурсної програми: конкурс "Розминка" включав в себе вікторину, "Пантомім","Розумна голова","Дістати цукерку","Коробка з сюрпризом","Загадки",гра для дівчаток - моделей "Сірникові коробки".

Родина Бондаренко Ганни Миколаївни привітала всіх присутніх  зі святом  віршами, легендами. Свято пройшло  цікаво, весело, пізнавально. Кожна дитина за активну участь в конкурсній програмі  отримала приз. Зустріч з родинами пройшла в теплій, дружній атмосфері.

Біль народу.

                   Історична довідка.

        Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня.

   Претензії до кримськотатарського населення — начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, (співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі) —стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

          Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. 

          Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 191 044 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів . Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

          Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів — навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму.

         Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

        Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР

        Політичні акції кримських татар (петиційна кампанія, створення політичних організацій, акції протесту, тощо) привели до політичного успіху. 5 вересня 1967 р. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, однак проголошував начебто повне укоріненням кримських татар в Узбекистані.

        14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.

        Україна, з часу проголошення незалежності, взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

      У бібліотеці  проведено  історичну  годину   пам’яті  страшних  подій  для кримськотатарського народу  в 1944 році -  депортації.  Бібліотекар  нагадала учасникам заходу  приголомшливі факти звинувачення всього  народу кримців у зраді державного значення, які так  і не були доведені, але  які мали  тяжкі наслідки  для кримськотатарського населення та всього  сільського господарства Криму.

                                          

Кадри хроніки тих подій допомогли учасникам заходу глибше пройнятися співчуттям до безпідставно звинуваченого та пригнобленого народу,  замислитися  над ціною людського життя,  запам'ятати, що депортація - це зломлена і покалічена доля сотень тисяч людей, безжально виселених з батьківщини у "віддалені райони " країни.

                                           

« Європа - наш спільний дім»

                                                                                                                     Від наших колег

Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003. З цієї нагоди в приміщенні Нововасилівської сільської бібліотеки з вчителями та учнями школи було проведено годину спілкування « Європа – наш спільний дім» та оформлено тематичну викладку матеріалів « Єдність у розмаїтті».

Бібліотекар Марусяк Л. В. наголосила : «День Європи жителі України відзначають як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Українська молодь – за європейську Україну. Бо наш народ із його культурною спадщиною достойний зайняти в Європі гідне місце. Ми живемо в унісон з Європою, мислимо по-європейськи, у нас спільні ідеали. Тепер би ще діяти як європейці: послідовно, наполегливо та виважено, впроваджувати європейські стандарти життя, творити Європу у власній державі.» В ході заходу Лариса Василівна знайомила присутніх з історією свята, яка бере свій початок з 1870 року, провела слайд - подорож по країнах Європейського союзу, під час якого присутні дізналися багато цікавого, нового, ознайомилися з особливостями перебування в Євросоюзі. 

 Діти віртуально «переносилися» із однієї країни в іншу : через протоку Ла – Манш до Великої Британії, повітряною кулею в країну світової моди Францію, паропловом до романтичної Італії, країни суцільного адреналіну Іспанії та іншх. Присутні були ознайомлені з символікою Євросоюзу. Завершено свято було під гімн Євросоюзу, який є у широкому значені і гімном всієї Європи.
В Європейськім Союзі – могутні країни,
І бажає вступити в Союз Україна.
Ми – держава незламних людей,
Маємо безліч пропозицій, цікавих ідей.
Сміливо дивімось у майбуття,
Цікаве й щасливе творімо життя.
Саме такими рядками віршу бібліотекар підвела підсумок свята.
                                                                                              

                                Бібліотекар Нововасилівської бібліотеки 

                                        Марусяк Л.В. 

« 1939 -1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!»

       Від наших колег

Давно відгриміла війна. Людство і перемогу розділяють далекі 70 років. Час звільняє пам'ять, лікує рани, переносить сліди історії в архіви та на сторінки книг. Щороку ми віддаємо шану пам’яті, шану любові колишнім воїнам, працівникам тилу, солдатським матерям і вдовам, всім тим захисникам і визволителям рідної землі, які зробили вирішальний внесок у підсумок Другої світової війни. В пам'ять про подвиг нашого народу у війні проти нацизму в сільській бібліотеці було проведено ряд громадянсько - патріотичних заходів під гаслом

« 1939 – 1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!». Приймалася участь у Всеукраїнському сімейному конкурсі « Книга пам’яті мого роду» з учнем 7 класу Гасаненко К. , було виготовлено книгу пам’яті « Я пам’ятаю, я пишаюсь!» в друкованому вигляді та створено слайд - презентацію під цією ж назвою, презентація якої відбулася 8 травня в шкільному музеї під час урочистого заходу пам’яті « Нам заповідана мужність». Разом з молоддю села напередодні свята було вироблено символічні маки для всіх присутніх на святкових заходах, як символ миру. Урочисто було проведено мітинг – реквієм « Солдатська пам'ять – війна», в якому прийняли участь представники громадськості села. Жителі села вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів.

                                                          

                                 

Бібліотекар Нововасилівської бібліотеки Марусяк Л.В.

Краєзнавча панорама "Є в пам'яті миттєвості війни"

70-й річниці Дня Перемоги над нацизмом у  Другій світовій війні була присвячена  краєзнавча панорама "Є в пам'яті миттєвості війни" проведена   для учнів гімназії,ЗОШ №2, ліцею. На засіданні клубу "Краєзнавець" вели розмову про вагомий вклад нашого району у справу розгрому нацистських окупантів  у роки Другої світової війни 1941-1945 рр., як жили та працювали жінки і діти, цим самим допомагаючи бійцям швидше розбити ворога, про час звільнення Іванівки, району. Молодь  селища  пам'ятає всіх своїх героїв.Поряд з нами ветерани Другої світової війни.Сивина лягла на їхні скроні, а зморшки, як дороги болю на обличчях. Ми вдивляємося в ці обличчя, слухаємо ці голоси, і пам'ятаємо - Перемогу над нацизмом  здобули вони - ветерани.