"Спадщина любові назавжди"

Життя таке коротке. 

Поспішайте творити добро. 

О. Довженко

Є такий закон,  і хочете ви того чи ні - він все одно працює : " Що посіє людина, те й пожне".
Сієш байдужість – отримуєш байдужість від оточуючих. Сієш добре — і на твоїй душі стає тепліше і душі інших зігріваються.
 Не чекаєш відплати за добру справу, натомість отримаєш більше, щось,що робить твій дух сильним. 

   На черговій зустрічі  у бібліотеці  з учнями Іванівського ПАЛ, у межах виховної години  йшла мова про волонтерство. 

 Традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього в Україні існує давно. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами,  альтруїстами,  доброчинцями, в школах організовувалися "Тимуровські команди". Сьогодні ж вони називаються  одним словом - волонтери.  

  Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України: «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається необхідною та суспільно корисною. 
    Викладаючи  підготовлений матеріал заходу та  спонукаючи учасників на  роздуми пов'язані з діяльністю волонтерів  основною метою  бібліотекаря було достукатись до юних сердець та пробудити в них бажання  спробувати себе в ролі волонтера.  Адже волонтерство, не що інше, як прояв любові до ближнього, це спадщина любові назавжди бо завжди буде жити в серцях тих на  кого ця любов була спрямована, кому ви допомогли не чекаючи винагороди.