Вишивка у домашньому побуті

     Українські жінки завжди прагнули будувати своє життя, культуру, побут, дозвілля за законами краси. Виховуючи у дітей народні естетичні погляди, смаки, та розвиваючи уміння власноруч примножувати культурно-мистецькі надбання народу.
     Вишивка – поширений вид декоративно-прикладного мистецтва. Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків. Українці прикрашали вишивкою предмети побуту – рушники, скатертини, фіранки, святковий та буденний одяг.
    Вишивання поділялось на міське та сільське. Міське не мало міцних традицій, бо знаходилось під впливом моди Заходу. Народна вишивка була пов'язана із звичаями та обрядами українського селянства.
Майстрині сьогодення не перестають вдосконалювати цей вид прикладного мистецтва.
   Підтримувати народні традиції культури  один з обов'язків сучасної бібліотеки і на черговому засіданні клубу любителів домашнього затишку його учасникам запропоновано оволодіти технікою вишивання стрічками.  Майстер - клас проводила сільська майстриня Полупан Галина Борисівна.

     Усім до вподоби  прийшлася цариця квітів - Троянда і творчий  процес  почався з натхненням і очікуванням гарного  результату.

Час занять пролетів швидко, весело і плідно.

 А інакше,  у творчих людей, і не могло бути )

  

Літературний візит до письменниць з ім'ям Галина

Бібліотекар   запрошує читачів здійснити літературний візит до письменниць з ім'ям Галина.

10 найкращих книг по екології

 В рамках предметних тижнів в бібліотеці провели рекомендоване PRO-читання "10 найкращих книг по екології" для учнів гімназії, ЗОШ №2.

Мистецький календар

В бібліотеці оформлено мистецький календар, де користувачі можуть познайомитися з ювілярами березня.

Живе слово Кобзаря лунає через віки

У шевченківські дні   читачі  бібліотеки  читали   твори  Кобзаря.

Ти дзвениш у пісні, полум'янім слові...

До 204- річниці  від дня  народження Т. Г. Шевченка в бібліотеці була проведена  поетична ода "Ти дзвениш у пісні, полум'янім слові..."  для  жителів селища,учнів ліцею, гімназії. Присутні зібралися не просто вшанувати пам'ять геніального поета, а й серцем відчути його невмируще слово, продемонструвати велику повагу і незмінну любов до світоча національної української літератури. Ведучі  перегорнули  сторінки життя і творчості Великого Шевченка. Учні 10 класу  Іванівської гімназії Толокольнікова Анастасія, Антонюк Тетяна, Червона  Олександра,Романчук Олександр, Садуллаєва Аміна  декламували Шевченкові поезії  "Мені тринадцятий минало","Зоре моя вечірняя", "І виріс я на чужині","Думи мої, думи мої","Садок вишневий коло хати", "Заповіт". Також  Замулінська Юлія, Хотієнко Т.І., Остапенко В.С., Зубаірова Ірина  долучилися до краси поетичного слова Тараса Шевченка. До уваги присутніх була представлена книжкова виставка "Живе слово -слово Кобзаря лунає через віки!", слайд- презентація "Життєва дорога Тараса Шевченка", звучали пісні "Іду з дитинства до Тараса", "Українці великі й малі у піснях Кобзаря прославляють". Нехай гордий український дух Великого Кобзаря запалює в наших душах Віру, Надію, Любов.

Оголошення!

Жіночий голос в українській поезії

Поезія - то серця мова -

Надії, Віри і Любові -

Життя духовного основа.

Ні меж, кордонів їй немає,

Аж до зірок дух підіймає.

Вона - мрій сонячних жар-птиця,

Наснаги - чистая криниця,

Поезія - прекрасний цвіт,

Що нам дарує дивосвіт.

                            Олеся Швагла

У рамках тижня популяризації літературних жанрів «Спокуса книгою» в бібліотеці оформлена  літературна  візитка    «Жіночий голос в українській поезії».

Виставку наповнили змістом  збірки віршів  українських поетес: Наталі Кащук,Тамари Коломиєць, Любові Забашти, Марії Познанської, Ліни Костенко, Лесі Українки що зі щирою любов'ю і переживанням висловлюють  думки про Україну.

"Розп'ято нас між заходом і сходом,

Що не орел - печінку нам довбе.

Зласкався, доле, над моїм народом,

Щоб він не дався знівечить себе!"

                                                                                                 Ліна Костенко "Берестечко"

Україно! Плачу слізьми над тобою…
Недоле моя! що поможе ся туга?
Що вдію для тебе сією тяжкою журбою?
Гай-гай, невелика послуга!

Чи я ж би такої бажала роботи?
Чи я ж би терпіла бридкі твої пута?
Багато у серці моїм і одваги, й охоти…
Та й я ж у кайдани закута!

                                            Леся Українка "Україно! Плачу слізьми над тобою…"

 Жінка пише по особливому, ніжно і щиро лягають рядки думок, розкривають душу поета  досягають  серця   читача.

“Поет”

Поет - пророк, віщун часу..

А я - земне життя несу.

Нічо нікому не пророчу.

З усіх доріг - пилюка в очі.

В житті - по всякому ведеться,

То біль, то відчай - коло серця.

Та от: коли у сад піду,

То світ від буднів одведу.

У дзвін росинки у траві

Перекладу в слова живі.

Над мертвим коником заплачу.

Усе навік усім пробачу.

Коли поет - ще жінка й мати,

Він може з Богом розмовляти.

                                                                                             Ганна Чубач