«Бринить- співає наша мова.Чарує, тішить і п’янить ».

 До дня української мови та писемності  бібліотекар разом з вихователем Іванівського ПАЛ Томенчук О.С. провели  конкурс-урок української мови.  Милозвучна  наша  мова займає одне з перших місць між європейськими і весь світ визнає її красу та співучість.  Кожного ранку і кожного дня свого життя ми спілкуємося між собою. Слова привітання, звернення, подяки, вибачення - це основний фундамент добрих відносин між людьми. Ніщо не може  так сколихнути  струни душі і торкнутися серця, як ці слова почуті  рідною  мовою. Красномовно розкрита ця думка у вірші Валентина Бичко  "Українська мова"

 Мово моя українська —

Батьківська, материнська, 

Я тебе знаю не вивчену — 

Просту, домашню, звичну, 

Не з-за морів прикликану, 

Не з словників насмикану. 

Ти у мене із кореня — 

Полем мені наговорена, 

Дзвоном коси прокована, 

В чистій воді смакована. 

Болем очей продивлена, 

Смутком багать продимлена, 

З хлібом у душу всмоктана, 

В поті людськім намокнута, 

З кров'ю моєю змішана. 

І аж до скону залишена 

                                                        В серці моїм. 

                                                         

 
В прислів'я та приказки   вкладена вікова  мудрість українського  народу.   Ці влучні вислови - безцінні коштовності фольклору, що образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків,  живуть і завжди на слуху,  як у літніх, так і у юних українців.

Найглибше озеро, найвище дерево, найвища гора.... знання правопису та географії стали у пригоді при розгадуванні кросворду "Моя Україна"

 Слова з вірша Ольги Медуниці відкрили нову сторінку зустрічі: "Жива поезія України".

 Що таке поезія? 

Це – совість: 

Бо коли несила говорить,

 А вона заплаче… І говорить,

 І сльозою кожною бринить. 

Що таке поезія?

 Це – проза, 

Що до рими пнеться в лабіринт. 

Вулканічна лава, що морозить.

 Жар вогню, що в спеку холодить. ....

Вірші рідною  мовою пливли з вуст учасників заходу наче веселі весняні струмки.

Знання і вміння спілкуватися не "суржиком", а чистою  українською мовою розкривають  багатий  словесний світ.  Зосереджено і вдумливо учні намагалися знайти якомога більше інших слів   з  літер одного слова.   Добирати риму було  і складно і весело, але учні швидко впоралися і з цим завданням.   Звичайно ж за активну участь  і гарні знання  учасники отримували  бали- бусинки та до кінця заходу зберігали їх у персональних конвертах.  

  За їх кількістю і визначений був переможець конкурсу. Справжнім  знавцем рідної мови став Йотка Валерій.  Та взагалі хочемо подякувати  Рябухі Іллі, Дєдуху Олексію, Горлінській Надії,  Зайцевій Світлані, Солдатовій Тетяні, Йоткі Яні,  Пашко Миколі, Собко Юлії і усім учасникам  заходу  за знання, винахідливість, наполегливість, логічне мислення та веселу вдачу. Наша молодь, наша зміна, ми пишаємося вами.