Біль народу.

                   Історична довідка.

        Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня.

   Претензії до кримськотатарського населення — начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, (співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі) —стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

          Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. 

          Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 191 044 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів . Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

          Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів — навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму.

         Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

        Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР

        Політичні акції кримських татар (петиційна кампанія, створення політичних організацій, акції протесту, тощо) привели до політичного успіху. 5 вересня 1967 р. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, однак проголошував начебто повне укоріненням кримських татар в Узбекистані.

        14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.

        Україна, з часу проголошення незалежності, взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

      У бібліотеці  проведено  історичну  годину   пам’яті  страшних  подій  для кримськотатарського народу  в 1944 році -  депортації.  Бібліотекар  нагадала учасникам заходу  приголомшливі факти звинувачення всього  народу кримців у зраді державного значення, які так  і не були доведені, але  які мали  тяжкі наслідки  для кримськотатарського населення та всього  сільського господарства Криму.

                                          

Кадри хроніки тих подій допомогли учасникам заходу глибше пройнятися співчуттям до безпідставно звинуваченого та пригнобленого народу,  замислитися  над ціною людського життя,  запам'ятати, що депортація - це зломлена і покалічена доля сотень тисяч людей, безжально виселених з батьківщини у "віддалені райони " країни.

                                           

« Європа - наш спільний дім»

                                                                                                                     Від наших колег

Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003. З цієї нагоди в приміщенні Нововасилівської сільської бібліотеки з вчителями та учнями школи було проведено годину спілкування « Європа – наш спільний дім» та оформлено тематичну викладку матеріалів « Єдність у розмаїтті».

Бібліотекар Марусяк Л. В. наголосила : «День Європи жителі України відзначають як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Українська молодь – за європейську Україну. Бо наш народ із його культурною спадщиною достойний зайняти в Європі гідне місце. Ми живемо в унісон з Європою, мислимо по-європейськи, у нас спільні ідеали. Тепер би ще діяти як європейці: послідовно, наполегливо та виважено, впроваджувати європейські стандарти життя, творити Європу у власній державі.» В ході заходу Лариса Василівна знайомила присутніх з історією свята, яка бере свій початок з 1870 року, провела слайд - подорож по країнах Європейського союзу, під час якого присутні дізналися багато цікавого, нового, ознайомилися з особливостями перебування в Євросоюзі. 

 Діти віртуально «переносилися» із однієї країни в іншу : через протоку Ла – Манш до Великої Британії, повітряною кулею в країну світової моди Францію, паропловом до романтичної Італії, країни суцільного адреналіну Іспанії та іншх. Присутні були ознайомлені з символікою Євросоюзу. Завершено свято було під гімн Євросоюзу, який є у широкому значені і гімном всієї Європи.
В Європейськім Союзі – могутні країни,
І бажає вступити в Союз Україна.
Ми – держава незламних людей,
Маємо безліч пропозицій, цікавих ідей.
Сміливо дивімось у майбуття,
Цікаве й щасливе творімо життя.
Саме такими рядками віршу бібліотекар підвела підсумок свята.
                                                                                              

                                Бібліотекар Нововасилівської бібліотеки 

                                        Марусяк Л.В. 

« 1939 -1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!»

       Від наших колег

Давно відгриміла війна. Людство і перемогу розділяють далекі 70 років. Час звільняє пам'ять, лікує рани, переносить сліди історії в архіви та на сторінки книг. Щороку ми віддаємо шану пам’яті, шану любові колишнім воїнам, працівникам тилу, солдатським матерям і вдовам, всім тим захисникам і визволителям рідної землі, які зробили вирішальний внесок у підсумок Другої світової війни. В пам'ять про подвиг нашого народу у війні проти нацизму в сільській бібліотеці було проведено ряд громадянсько - патріотичних заходів під гаслом

« 1939 – 1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!». Приймалася участь у Всеукраїнському сімейному конкурсі « Книга пам’яті мого роду» з учнем 7 класу Гасаненко К. , було виготовлено книгу пам’яті « Я пам’ятаю, я пишаюсь!» в друкованому вигляді та створено слайд - презентацію під цією ж назвою, презентація якої відбулася 8 травня в шкільному музеї під час урочистого заходу пам’яті « Нам заповідана мужність». Разом з молоддю села напередодні свята було вироблено символічні маки для всіх присутніх на святкових заходах, як символ миру. Урочисто було проведено мітинг – реквієм « Солдатська пам'ять – війна», в якому прийняли участь представники громадськості села. Жителі села вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів.

                                                          

                                 

Бібліотекар Нововасилівської бібліотеки Марусяк Л.В.

Краєзнавча панорама "Є в пам'яті миттєвості війни"

70-й річниці Дня Перемоги над нацизмом у  Другій світовій війні була присвячена  краєзнавча панорама "Є в пам'яті миттєвості війни" проведена   для учнів гімназії,ЗОШ №2, ліцею. На засіданні клубу "Краєзнавець" вели розмову про вагомий вклад нашого району у справу розгрому нацистських окупантів  у роки Другої світової війни 1941-1945 рр., як жили та працювали жінки і діти, цим самим допомагаючи бійцям швидше розбити ворога, про час звільнення Іванівки, району. Молодь  селища  пам'ятає всіх своїх героїв.Поряд з нами ветерани Другої світової війни.Сивина лягла на їхні скроні, а зморшки, як дороги болю на обличчях. Ми вдивляємося в ці обличчя, слухаємо ці голоси, і пам'ятаємо - Перемогу над нацизмом  здобули вони - ветерани.

Урок мужності

     
Ми вклоняємось Вам низенько
За врятований оцей світ!...
Ми вклоняємось Вам ветерани
За щасливу долю свою.
До дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в бібліотеці був проведений урок мужності "Пам'ятайте , друзі, цих людей довіку, Тих, хто повернувся і поліг в боях. І вклонімось всі ми низько до землі їм, Квітами устелим їх тернистий шлях" для учнів гімназії та ліцею.Все далі відходять грізні і важкі роки Другої Світової, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс на вівтар свободи найдорожче -життя. Згадали воєнні дороги, кількість загиблих у цій війні, героїзм солдат і офіцерів на полі битви, стійкість і мужність воїнів, які ціною власного життя наближали День Перемоги. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто не повернувся з війни.Молодь читала вірші.
                          

«Свято миру, свободи, весни»

 До 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в бібліотеці оформлено виставку – спомин «Свято миру, свободи, весни»,яка має  розділи:
1.Між життям і  безсмертям мости ;
2.Із книжок про війну,про бої ми читаємо.  

                          

                                                                

«Січове стрілецтво – гордість і пам’ять України».

До 100 - річчя перемоги українських січових стрільців  в бібліотеці оформлено виставку «Січове стрілецтво – гордість і пам’ять України».

“Пам'ятаємо. Перемагаємо”

Виконуючи рекомендації   від  Управління освіти та науки  Херсонської обласної державної адміністрації  щодо проведення святкування 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній  Війні  в бібліотеках, на разі стали дуже популярними майстер - класи по виготовленню квітки маку та проводяться  вони з великим ентузіазмом.  На базі нашої бібліотеки  також проведений ще один майстер-клас ініціатором та автором якого стала завідувач сектором внутрішньої політики районної державної адміністрації Кузьмішкіна Олена Сергіївна.

                                            

З вступним слово про значення квітки маку, як символу на Україні виступила заступник голови районної державної адміністрації Гасаненко Тетяна Василівна. 

 Зокрема зазначила, що: - "Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. 

 Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими". 

А ось такі квітки зробили ми.