Година - реквієм «Дякуємо, за життя» , проведена в бібліотеці сколихнула пам’ять і в серцях та на обличчях присутніх з’явилися сліди смутку.
В ніч,
із 25 на 26 квітня 1986 року, о першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі
безтурботно спали,над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції велетенське
полум’я розірвало нічну темряву.
Біда розчинилася у духмяному повітрі теплої , тихої ночі, в рожевому цвітінні дерев, у воді річки Прип’ять, розчинилася в людях. Ця трагедія
ввійшла в історію людства, як глибока , нічим не загоєна рана на тілі України. Присутнім була дана можливість побачити фотографії героїв, які віддали свої життя в боротьбі з катастрофою, зберіючи життя наше.
Одним з перших героїв був наш земляк Віктор Кібенок. Йому було лише 23
Пам'ятаємо їх подвиг і завжди будемо вдячні за життя.
Відео, що відображає місто Прип'ять, до та після трагедії, завжди викликатиме бентежність і біль втрати ще не одного покоління.
Наслідки вибуху на Чорнобильській
атомній станції сколихнули весь світ.
І в сучасній
українській літературі мабуть немає жодного поета чи прозаїка, хто б в своїй творчості не
торкнувся цієї болючої теми. Повість Ю. Щербака "Чернобиль", роман В.Яворівського "Марія с полином в кінці століття" , поема І.Драча "Чорнобильська мадонна", Поема Б.Олійника "Сім"....
Немає коментарів:
Дописати коментар